біотоп
БІОТО́П, у, ч., екол.
Ділянка земної поверхні з однотипними умовами середовища, яку займає певне угруповання організмів.
Павуки опанували різні біотопи і поширені від полярних областей та високих гір до сухих степів та розпечених пустель (з навч. літ.);
Гніздові біотопи;
Наземні біотопи.
Словник української мови (СУМ-20)