біотонус
БІОТО́НУС, у, ч.
Природний стан постійного довільного напруження, власт. усьому живому.
Відомо, що гарячий і вогкий клімат ослаблює біотонус, життєву енергію, з усіма характерологічними наслідками такого ослаблення (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)