біотонус

біото́нус

-у, ч.

Природний стан постійного довільного напруження, характерний для всього живого.

Значення в інших словниках

1. біотонус — біото́нус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. біотонус — БІОТО́НУС, у, ч. Природний стан постійного довільного напруження, власт. усьому живому. Відомо, що гарячий і вогкий клімат ослаблює біотонус, життєву енергію, з усіма характерологічними наслідками такого ослаблення (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. біотонус — біото́нус (від біо... і тонус) природний стан постійного довільного напруження, характерний для всього живого.  Словник іншомовних слів Мельничука