бісячий

БІ́СЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до біс¹ 1.

Мало не все місто вибігав [чортик] .. Хоч ніжки бісячі, а гудуть (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. бісячий — бі́сячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бісячий — -а, -е. Прикм. до біс I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бісячий — БІ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1. Мало не все місто вибігав [чортик] ..Хоч ніжки бісячі, а гудуть (Вовчок, VI, 1956, 291).  Словник української мови в 11 томах