вабливо

ВАБЛИ́ВО.

Присл. до вабли́вий.

Їй хотілося вирватися з полону цих могутніх .. звуків, космічних хвиль музики, та вони оволодівали нею все дужче й дужче, наче примушували, щось наказували, кудись вабливо тягли (О. Іваненко);

Той світ був чужий для нього, дрібний і загадковий, але не вабливо, а відворотно (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. вабливо — вабли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вабливо — ВАБЛИ́ВО. Присл. до вабли́вий.  Словник української мови в 11 томах
3. вабливо — Вабливо нар. Привлекательно, прелестно.  Словник української мови Грінченка