вагомо
ВАГО́МО, присл.
1. Авторитетно, переконливо.
Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Л. Дмитерко);
Це слово лягло вагомо, відчутно, і проти нього нічого не можна було заперечити (В. Собко).
2. Дуже, значно, сильно.
Прекрасна праця вченого вагомо збагачує наші уявлення про панораму слов'янських літератур (з наук.-попул. літ);
Податки й податкова політика вагомо впливають на розвиток виробництва (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)