валентний

ВАЛЕ́НТНИЙ, а, е.

1. хім. Стос. до валентності (у 1 знач.), пов'язаний із нею.

Атоми германію мають чотири слабо пов'язаних електрони на зовнішній оболонці. Їх називають валентними електронами (з наук.-попул. літ.);

Знаючи місце елемента в періодичній системі, можна визначити його валентні можливості, передбачити склад його сполук (з навч. літ.).

2. лінгв. Стос. до валентності (у 2 знач.).

Залежно від валентного потенціалу дієслово вимагає різної кількості керованих імен – від одного до семи (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. валентний — вале́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. валентний — -а, -е. Стос. до валентності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. валентний — ВАЛЕНТНИЙ, а, е, хім. Друга частина складних слів, що означає: який може сполучатися з атомами іншого елемента в пропорції, визначуваній у відношенні до водню: одновалентний, двовалентний і т. ін.  Словник української мови в 11 томах