валентний

ВАЛЕНТНИЙ, а, е, хім. Друга частина складних слів, що означає: який може сполучатися з атомами іншого елемента в пропорції, визначуваній у відношенні до водню: одновалентний, двовалентний і т. ін.

Значення в інших словниках

1. валентний — вале́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. валентний — -а, -е. Стос. до валентності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. валентний — ВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. 1. хім. Стос. до валентності (у 1 знач.), пов'язаний із нею. Атоми германію мають чотири слабо пов'язаних електрони на зовнішній оболонці. Їх називають валентними електронами (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах