валентність
ВАЛЕ́НТНІСТЬ, ності, ж., хім. Здатність атомів хімічного елемента приєднувати до себе або заміщати певну кількість атомів іншого елемента.
Валентність елемента в іонній сполуці кількісно дорівнює зарядові його іона: у металів вона позитивна, у неметалів — негативна (Хімія, 10, 1956, 37);
У сірчаній кислоті сірка перебуває у максимально окисленому стані, виявляючи валентність (Заг. хімія, 1955, 326).
Словник української мови (СУМ-11)