вальдмейстер
ВАЛЬДМЕ́ЙСТЕР, а, ч.
У Російській імперії – чиновник, який завідував казенними лісами.
Для захисту корабельних лісів від безсистемних вирубок Петро Перший створив лісову варту і спеціальну державну службу, яка складалася з вальдмейстерів і обер-вальдмейстерів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)