вальцювальний
ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, техн.
Стос. до вальцювання.
Він їздив із краном над вальцювальним станом і далі, де з землі вибивалося полум'я (Ю. Яновський);
Адже цех – приміром той же вальцювальний – це щось неосяжне, сповнене невгамовного металевого гуркоту (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)