вальцювальний

ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Стос. до вальцювання.

Адже цех — приміром, той же вальцювальний — це щось неосяжне, сповнене невгамовного металевого гуркоту (Шовк., Інженери, 1956, 56).

Значення в інших словниках

1. вальцювальний — вальцюва́льний прикметник техн.  Орфографічний словник української мови
2. вальцювальний — -а, -е, тех. Стос. до вальцювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вальцювальний — ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Стос. до вальцювання. Він їздив із краном над вальцювальним станом і далі, де з землі вибивалося полум'я (Ю. Яновський); Адже цех – приміром той же вальцювальний – це щось неосяжне, сповнене невгамовного металевого гуркоту (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах