ванночка
ВА́ННОЧКА, и, ж.
Зменш. до ва́нна 1, 4.
Посеред кімнати на двох стільцях стоїть маленька з сірої бляхи ванночка (В. Винниченко);
Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об'єктивами, фотографіями (М. Коцюбинський);
Хребетних тварин препарують на дошці, спеціально призначеній для цього, а безхребетних – у чотирикутній ванночці (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)