ванночка
ВА́ННОЧКА, и, ж. Зменш. до ва́нна 1, 4.
Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями (Коцюб., І, 1955, 253);
Хребетних тварин препарують на дошці, спеціально призначеній для цього, а безхребетних — в чотирикутній ванночці (Вигот. чучел.., 1956, 56).
Словник української мови (СУМ-11)