ванний
ВА́ННИЙ, а, е. Прикм. до ва́нна;
// у знач. ім. ва́нна, ної, ж. Спеціально обладнана кімната, в якій встановлена ванна (в 1 знач.).
Десь за стіною, мабуть у ванній, дзвінко в тиші стукали з паузами важкі краплини (Донч., І, 1956, 507);
Коли ви заходите, скажімо, в ванну, ви одним рухом відчиняєте двері і включаєте світло (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 14).
Словник української мови (СУМ-11)