ванти
ВА́НТИ, вант, мн. (одн. ва́нта, и, ж.).
1. мор. Канати, якими кріпляться щогли з бортів.
Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах (О. Довженко);
В снастях висвистував вітер.., ванти скрипіли від натуги (Д. Ткач).
2. Сталеві троси для кріплення висячих конструкцій, антен, мостів, радіощогл і т. ін.
Змонтований міст буде підвішений на 168 вантах (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)