вапіті
ВАПІ́ТІ, невідм., ч.
Ссавець родини оленів висотою у плечах близько 150 см і великими рогами, поширений у Північній Америці.
Асканійський степовий олень – складна гібридна форма від схрещування європейського, кримського, бухарського оленів, кавказького марала, ізюбра й вапіті (з наук. літ.);
Найтиповіші представники тайги – лось, олень, вапіті, куниця, білий ведмідь (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)