вара
ВА́РА¹, виг., діал.
Геть.
Вара, вара з-під віконця, хлопче (П. Чубинський);
// Не можна, не смій.
Чи ласка панськая, чи кара – Все, мов нехибний Божий суд, Паде на смирний, темний люд, І навіть писнуть, сплакать – вара! (І. Франко).
ВА́РА², и, ж.
Міра довжини в багатьох країнах Латинської Америки.
Величина вари – від 80 до 110 см (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)