вара
ВА́РА¹, виг., діал.
Геть.
Вара, вара з-під віконця, хлопче (П. Чубинський);
// Не можна, не смій.
Чи ласка панськая, чи кара – Все, мов нехибний Божий суд, Паде на смирний, темний люд, І навіть писнуть, сплакать – вара! (І. Франко).
ВА́РА², и, ж.
Міра довжини в багатьох країнах Латинської Америки.
Величина вари – від 80 до 110 см (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вара — Ва́ра, ва́ре: — зась, не можна [2;X] — зась, не можна, геть [1] — тут: годі [10] Словник з творів Івана Франка
- вара — виг., діал. Геть. || Не можна, не смій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вара — ва́ра (ісп. vara, букв. – жердина) міра довжини в багатьох країнах Латинської Америки. Величина її від 80 до 110 см. Словник іншомовних слів Мельничука
- вара — ВА́РА, виг., діал. Геть. В ара, вара з-під віконця, хлопче (Павло Чубинський, V, 1874, 156); // Не можна, не смій. Чи ласка панськая, чи кара — Все, мов нехибний божий суд, Паде на смирний, темний люд, І навіть писнуть, сплакать — вара! (Іван Франко, X, 1954, 268). Словник української мови в 11 томах
- вара — рос. вара (ісп. vara, букв.- жердина) — міра довжини у багатьох країнах Латинської Америки: у кожній різна величина — від 80 до 110 см. Eкономічна енциклопедія
- вара — Вара! I меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399. --------------- Вара, -ри II ж. Вареніе, варка. Словник української мови Грінченка