варан
ВАРА́Н, а, ч.
1. Велика ящірка родини варанів, яка живе у тропічних, субтропічних і пустельних областях Африки та Азії.
Десь під кінець західки [заходу] за плугом ув'язалася велика пустельна ящірка – варан (Іван Ле);
Варан ступає сильними лапами, тіло його піднято над землею, волочиться лише хвіст (М. Стельмах).
2. мн. Родина плазунів ряду лускатих.
Варани – хижаки, харчуються ящірками, зміями, дрібними ссавцями, крупними комахами; види, які живуть біля води, – головним чином жабами, рибою, крабами та іншими водними тваринами (з наук. літ.);
Тіло у варанів подовжене, ноги добре розвинені, хвіст у багатьох видів стиснутий з боків, язик довгий, глибоко розсічений на кінці (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варан — вара́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- варан — -а, ч. Велика хижа південна ящірка; ігуана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варан — вара́н (франц. varran, з араб.) рід великих хижих ящірок. Поширені переважно у тропіках і субтропіках Східної півкулі. Словник іншомовних слів Мельничука
- варан — ВАРА́Н, а, ч. Велика хижа південна ящірка. Десь під кінець західки [трактора] за плугом ув’язалася велика пустельна ящірка — варан (Ле, В снопі.., 1960, 343). Словник української мови в 11 томах