варан

ВАРА́Н, а, ч.

1. Велика ящірка родини варанів, яка живе у тропічних, субтропічних і пустельних областях Африки та Азії.

Десь під кінець західки [заходу] за плугом ув'язалася велика пустельна ящірка – варан (Іван Ле);

Варан ступає сильними лапами, тіло його піднято над землею, волочиться лише хвіст (М. Стельмах).

2. мн. Родина плазунів ряду лускатих.

Варани – хижаки, харчуються ящірками, зміями, дрібними ссавцями, крупними комахами; види, які живуть біля води, – головним чином жабами, рибою, крабами та іншими водними тваринами (з наук. літ.);

Тіло у варанів подовжене, ноги добре розвинені, хвіст у багатьох видів стиснутий з боків, язик довгий, глибоко розсічений на кінці (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варан — вара́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. варан — -а, ч. Велика хижа південна ящірка; ігуана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варан — вара́н (франц. varran, з араб.) рід великих хижих ящірок. Поширені переважно у тропіках і субтропіках Східної півкулі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. варан — ВАРА́Н, а, ч. Велика хижа південна ящірка. Десь під кінець західки [трактора] за плугом ув’язалася велика пустельна ящірка — варан (Ле, В снопі.., 1960, 343). Словник української мови в 11 томах