варан

вара́н

-а, ч.

Велика хижа південна ящірка; ігуана.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варан — вара́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. варан — ВАРА́Н, а, ч. 1. Велика ящірка родини варанів, яка живе у тропічних, субтропічних і пустельних областях Африки та Азії. Десь під кінець західки [заходу] за плугом ув'язалася велика пустельна ящірка – варан (Іван Ле); Варан ступає сильними лапами... Словник української мови у 20 томах
  3. варан — вара́н (франц. varran, з араб.) рід великих хижих ящірок. Поширені переважно у тропіках і субтропіках Східної півкулі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. варан — ВАРА́Н, а, ч. Велика хижа південна ящірка. Десь під кінець західки [трактора] за плугом ув’язалася велика пустельна ящірка — варан (Ле, В снопі.., 1960, 343). Словник української мови в 11 томах