варан
ВАРА́Н, а, ч. Велика хижа південна ящірка.
Десь під кінець західки [трактора] за плугом ув’язалася велика пустельна ящірка — варан (Ле, В снопі.., 1960, 343).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варан — вара́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- варан — -а, ч. Велика хижа південна ящірка; ігуана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варан — ВАРА́Н, а, ч. 1. Велика ящірка родини варанів, яка живе у тропічних, субтропічних і пустельних областях Африки та Азії. Десь під кінець західки [заходу] за плугом ув'язалася велика пустельна ящірка – варан (Іван Ле); Варан ступає сильними лапами... Словник української мови у 20 томах
- варан — вара́н (франц. varran, з араб.) рід великих хижих ящірок. Поширені переважно у тропіках і субтропіках Східної півкулі. Словник іншомовних слів Мельничука