варнаковий
ВАРНАКО́ВИЙ, а, е, іст., розм.
Прикм. до варна́к.
Неважко було з першого погляду пізнати в ньому варнака, тобто утеклого каторжника. Але й неважко було також під цим бридким варнаковим одягом угадати людину, яка зазнала колись кращої, далеко не суворої долі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)