варнак
ВАРНА́К, а́, ч., іст., розм.
Каторжник або колишній каторжник.
Аж за Уралом, за Елеком, Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву (Т. Шевченко);
Там [у Сибіру] страшна каторга, де люди вмирають за волю, де людей б'ють, мордують, розстрілюють, там непрохідна тайга, де, озираючись, продираються нещасні втікачі – варнаки, на яких пантрують і стрільці-солдати, і дикі звірі... (Б. Антоненко-Давидович);
Варнак шука дорогу биту, І пожарами світить ніч (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)