варнак —
-а, ч., заст., розм. Людина, що втекла з каторги або відбувала її; каторжник із випеченим на лобі тавром.
Великий тлумачний словник сучасної мови
варнак —
ВАРНА́К, а́, ч., іст., розм. Каторжник або колишній каторжник. Аж за Уралом, за Елеком, Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву (Т.
Словник української мови у 20 томах
варнак —
КА́ТОРЖНИК (людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі), КАТОРЖА́НИН, ВАРНА́К заст. Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні (Н.
Словник синонімів української мови
варнак —
ВАРНА́К, а, ч., дорев., розм. Людина, що втекла з каторги або відбувала її; каторжник. Аж за Уралом, за Елеком, Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву (Шевч., II, 1953, 247); Варнак шука дорогу биту, І пожарами світить ніч (Мал., І, 1956, 112).
Словник української мови в 11 томах
варнак —
Варнак, -ка м. Бѣглый каторжникъ (въ Сибири). Не на Вкраїні, а далеко аж за Уралом, за Елеком старий недобиток-варнак мені росказував оттак. Шевч. 585.
Словник української мови Грінченка