Словник української мови у 20 томах

варнякало

ВАРНЯ́КАЛО, а, ч. і с., зневажл.

Той, хто любить варнякати.

– Стихни, варнякало, мене твої розмови вже дратують. Помовч ліпше (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)