варнякало
ВАРНЯ́КАЛО, а, ч. і с., зневажл.
Той, хто любить варнякати.
– Стихни, варнякало, мене твої розмови вже дратують. Помовч ліпше (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВАРНЯ́КАЛО, а, ч. і с., зневажл.
Той, хто любить варнякати.
– Стихни, варнякало, мене твої розмови вже дратують. Помовч ліпше (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)