варнякання

ВАРНЯ́КАННЯ, я, с., зневажл.

Дія за знач. варня́кати.

– Почує хтось твоє варнякання – і аж захурчиш до гестапо в гості (М. Стельмах);

Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п'яної компанії (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. варнякання — варня́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. варнякання — -я, с. Дія за знач. варнякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. варнякання — див. розмова  Словник синонімів Вусика
4. варнякання — ВАРНЯ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. варня́кати. Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п’яної компанії (Хижняк, Невгамовна, 1961, 168).  Словник української мови в 11 томах