варнякання

ВАРНЯ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. варня́кати.

Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п’яної компанії (Хижняк, Невгамовна, 1961, 168).

Значення в інших словниках

1. варнякання — варня́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. варнякання — -я, с. Дія за знач. варнякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. варнякання — ВАРНЯ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. варня́кати. – Почує хтось твоє варнякання – і аж захурчиш до гестапо в гості (М. Стельмах); Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п'яної компанії (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
4. варнякання — див. розмова  Словник синонімів Вусика