варниця
ВА́РНИЦЯ, і, ж.
1. заст. Підприємство, де добувають сіль виварюванням її із води соляних джерел, озер і т. ін.; солеварня.
Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та на соляних варницях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 590).
2. Велика залізна сковорода, в якій у солеварні виварюють сіль з соляного розчину.
Словник української мови (СУМ-11)