варниця —
ва́рниця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
варниця —
-і, ж. 1》 заст. Підприємство, де добувають сіль виварюванням її з води соляних джерел, озер і т. ін.; солеварня. 2》 Велика залізна сковорода, в якій у солеварні виварюють сіль із соляного розчину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
варниця —
ВА́РНИЦЯ, і, ж., заст. 1. Підприємство, де добувають сіль виварюванням її з води соляних джерел, озер і т. ін.; солеварня. Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та на соляних варницях (З.
Словник української мови у 20 томах
варниця —
ВА́РНИЦЯ, і, ж. 1. заст. Підприємство, де добувають сіль виварюванням її із води соляних джерел, озер і т. ін.; солеварня. Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та на соляних варницях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 590).
Словник української мови в 11 томах
варниця —
1. Бійниця варового (косого) бою, що знаходилася у верхній частині укріпленої стіни і через який можна було лити вар, гарячу смолу або кип'яток на нападників (докл. див. машикулі). 2. Спеціальна будівля або закрите приміщення для виварювання із розчинів солі.
Архітектура і монументальне мистецтво