ввергання

ВВЕРГА́ННЯ (УВЕРГА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вверга́ти.

У суботу, що передує шостій неділі Великого посту, – день пам'яті про страшні муки й увергання в рів святого Григора Просвітителя (з рел.-церк. літ.);

У новому фантастичному романі головний герой намагається протистояти вверганню світу в хаос і анархію (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ввергання — вверга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ввергання — (увергання), -я, с. Дія за знач. ввергати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ввергання — ВВЕРГА́ННЯ (УВЕРГА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вверга́ти.  Словник української мови в 11 томах