ввозити
ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ), вво́жу, вво́зиш, недок., ВВЕЗТИ́ (УВЕЗТИ́), ввезу́, ввезе́ш; мин. ч. ввіз, ввезла́, ло́; наказ. сп. ввозь; док.
1. кого, що. Везучи, доставляти кудись, у межі чого-небудь.
Біля купок плиток, на вигоні ж, спішно порались молодиці, – на возиках увозили їх у двори й ховали в повітки. Дощ буде (А. Головко);
Опинялася на спині в чорного коня, відтак мчав за нею білий, але не міг наздогнати – вороний увозив її в царство тіней (Валерій Шевчук);
Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе (Номис).
2. що. Доставляти товари з інших країн; імпортувати.
Передбачається, що введення ліцензування перешкодить імпорту піратської аудіо- та відеопродукції, але це стосується тільки юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які офіційно ввозять на територію України згадану продукцію (з газ.);
Чи заявив про свої товари, які ввіз у Москву, і чи сплатив мито? (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)