ввозити —
вво́зити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
ввозити —
(увозити), ввожу, ввозиш, недок., ввезти (увезти), ввезу, ввезеш; мин. ч. ввіз, ввезла, ввезло; док.; наказ. сп. ввозь; перех. Везучи, доставляти кудись, у межі чого-небудь. || Доставляти товари з інших країн; імпортувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ввозити —
ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ), вво́жу, вво́зиш, недок., ВВЕЗТИ́ (УВЕЗТИ́), ввезу́, ввезе́ш; мин. ч. ввіз, ввезла́, ло́; наказ. сп. ввозь; док. 1. кого, що. Везучи, доставляти кудись, у межі чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
ввозити —
ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ) (привозити що-небудь з інших країн, закупивши, придбавши), ЗАВО́ЗИТИ, ІМПОРТУВА́ТИ, ДОВО́ЗИТИ рідше. — Док.: ввезти́ (увезти́), завезти́, імпортува́ти, довезти́. Частину залізної руди..
Словник синонімів української мови