ввозити
ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ), вво́жу, вво́зиш, недок., ВВЕЗТИ́ (УВЕЗТИ́), ввезу́, ввезе́ш; мин. ч. ввіз, ввезла́, ло́; док.; наказ, сп. ввозь; перех. Везучи, доставляти кудись, в межі чого-небудь.
Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе (Номис, 1864, № 7225);
// Доставляти товари з інших країн; імпортувати.
Росія ввозила колись вугілля, бо видобуток його в країні становив до революції приблизно п’яту частину вугілля, що його видобуває тепер сама лише Україна (Рад. Укр., 25. VIII 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)