вгачений
ВГА́ЧЕНИЙ (УГА́ЧЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вгати́ти¹.
Ох уже цей Мандрівець, усе це його витівки, шалені гроші вгачені в це, зате як його тут люблять! (із журн.);
// вга́чено, безос. пред.
– Ну, та й капіталу ж тут угачено! – дивуючись, скрикнув я (Панас Мирний);
– Та ж йому й на думку не спаде, скільки в цей проклятущий ладан угачено грошей! – і пані заплакала (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)