вгачений

ВГА́ЧЕНИЙ (УГА́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вгати́ти¹;

// вга́чено, безос. присудк. сл.

— Ну, та й капіталу ж тут угачено! — дивуючись, скрикнув я (Мирний, IV, 1955, 330);

— Та ж йому й на думку не спаде, скільки в цей проклятущий ладан угачено грошей! — і пані заплакала (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 30).

Значення в інших словниках

1. вгачений — вга́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вгачений — див. угачений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вгачений — ВГА́ЧЕНИЙ (УГА́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вгати́ти¹. Ох уже цей Мандрівець, усе це його витівки, шалені гроші вгачені в це, зате як його тут люблять! (із журн.); // вга́чено, безос. пред. – Ну, та й капіталу ж тут угачено!...  Словник української мови у 20 томах