вгачувати

ВГА́ЧУВАТИ¹ (УГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ), вгачу́, вга́тиш, док., що, розм.

Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал).

– Наш “Червоний запорожець” не науково-дослідна станція, щоб вгачувати по десять тисяч в якісь невідомі експерименти (О. Гончар);

Ми на всяк випадок заклали [під стоян мосту] вибухівку. Все готове, дві тонни вгатили (Іван Ле);

– Продам за ті самі гроші, що колоністам під Одесою вгатив, і за дорогу не накину, – сам [селянин] дивується з своєї великодушності (М. Стельмах);

Дід .. сперся на важкі, мов дишла, руки; син на мотоциклі розбився, триста виклади, старій на поминки двісті п'ятдесят угати (Є. Пашковський).

ВГА́ЧУВАТИ² див. уга́чувати¹.

Значення в інших словниках

1. вгачувати — вга́чувати 1 дієслово недоконаного виду витрачати гроші, матеріали у великій кількості розм. вга́чувати 2 дієслово недоконаного виду робити гатку, силою встромляти  Орфографічний словник української мови
2. вгачувати — ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.  Словник синонімів Караванського
3. вгачувати — I (угачувати), -ую, -уєш, недок., вгатити (угатити), вгачу, вгатиш, док., перех., розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал). II див. угачувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вгачувати — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. вгачувати — ВГА́ЧУВАТИ¹ (УГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ), вгачу́, вга́тиш, док., перех., розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал).  Словник української мови в 11 томах