Великий тлумачний словник сучасної мови

вгачувати

вга́чувати

I (угачувати), -ую, -уєш, недок., вгатити (угатити), вгачу, вгатиш, док., перех., розм.

Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал).

II див. угачувати I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вгачувати — вга́чувати 1 дієслово недоконаного виду витрачати гроші, матеріали у великій кількості розм. вга́чувати 2 дієслово недоконаного виду робити гатку, силою встромляти  Орфографічний словник української мови
  2. вгачувати — ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.  Словник синонімів Караванського
  3. вгачувати — ВГА́ЧУВАТИ¹ (УГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ), вгачу́, вга́тиш, док., що, розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал).  Словник української мови у 20 томах
  4. вгачувати — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. вгачувати — ВГА́ЧУВАТИ¹ (УГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ), вгачу́, вга́тиш, док., перех., розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал).  Словник української мови в 11 томах