угачувати

уга́чувати

I (вгачувати), -ую, -уєш, недок., угатити (вгатити), -ачу, -атиш, док., перех.

1》 Робити гатку, прокладаючи дорогу через болото чи багнисте місце.

|| Насипати греблю.

2》 тільки док., у що, розм. З силою встромити якийсь гострий предмет у що-небудь; усадити.

|| також по чому. Ударити когось чим-небудь з усієї сили.

|| Влучити в що-небудь (кулею, снарядом і т. ін.).

|| безос.

II див. вгачувати I.

Значення в інших словниках

1. угачувати — уга́чувати 1 дієслово недоконаного виду робити гатку, силою встромляти уга́чувати 2 дієслово недоконаного виду витрачати гроші, матеріали у великій кількості  Орфографічний словник української мови
2. угачувати — ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.  Словник синонімів Караванського
3. угачувати — УГА́ЧУВАТИ¹ (ВГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок. УГАТИ́ТИ (ВГАТИ́ТИ), ачу́, а́тиш, док., що. 1. Робити гатку, прокладаючи дорогу через болото або багнисте місце; // Насипати греблю. – Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі (з казки). 2. тільки док.  Словник української мови у 20 томах
4. угачувати — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. угачувати — УГА́ЧУВАТИ¹ (ВГА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УГАТИ́ТИ (ВГАТИ́ТИ), ачу́, а́тиш, док., перех. 1. Робити гатку, прокладаючи дорогу через болото або багнисте місце; // Насипати греблю. — Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі (Укр.. казки, легенди..  Словник української мови в 11 томах