Словник української мови у 20 томах

вгорі

ВГОРІ́ (УГОРІ́), присл.

1. Високо в небі, у повітрі.

Зорі тихо тремтять угорі (М. Коцюбинський);

Над степом, вгорі, летять журавлі (І. Нехода);

// У верхній частині чогось, зверху на чому-небудь.

Громада й справді того року не орала й не сіяла хліба на тому полі, вгорі над балкою (І. Нечуй-Левицький);

Вгорі на щоглі вивісили ліхтар (Василь Шевчук);

Ще пам'ятаю – угорі над нами ходили дикі кози табунами (Л. Костенко).

2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на те, над чим, зверху чого перебуває, міститься щось чи хтось.

Але більше, ніж сей заголовок, спинив мою увагу девіз, виставлений вгорі картки (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вгорі — вгорі́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. вгорі — ВГОРІ (УГОРІ) – В (У) ГОРІ Вгорі (угорі), присл. Високо в небі, у верхній частині чогось. Неосяжне зоряне небо розкрило вгорі своє іскристе склепіння (З.Тулуб); Вгорі, назустріч пухнастим хмаркам, летіли журавлі (М.Лазорський); – Ку-ку!...  Літературне слововживання
  3. вгорі — пр., на <�у> висоті, високо <�в небі>; (на чім) нагорі, зверху.  Словник синонімів Караванського
  4. вгорі — [ўгоур'і] = угорі присл.  Орфоепічний словник української мови
  5. вгорі — (угорі), присл. 1》 Високо в небі, в повітрі. || У верхній частині чогось, зверху на чому-небудь. 2》 у знач. прийм. У верхній частині чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вгорі — див. угорі  Словник синонімів Вусика
  7. вгорі — ВГОРІ́ (УГОРІ́) (у верхній, горішній частині чогось), НАГОРІ́, ЗВЕ́РХУ, НАВЕРХУ́. Вона рвала його (комиш), ламала, крутила.., а він згинавсь, упирався, зчіплювався вгорі китицями (М.  Словник синонімів української мови
  8. вгорі — Вгорі́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вгорі — ВГОРІ́ (УГОРІ́), присл. 1. Високо у небі, в повітрі. Зорі тихо тремтять угорі (Коцюб., І, 1955, 31); Над степом, вгорі, летять журавлі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 109); // У верхній частині чогось, зверху на чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах