вдалині
ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), присл.
1. На далекій відстані.
Вдалині тріпотіли вітрила човнів (М. Коцюбинський);
Удалині глухо виводили пісню. Співали дівчата (Олесь Досвітній);
Вийшли танки з лісів, задвигтіла земля вдалині (А. Малишко).
2. Далеко в минулому або майбутньому.
Вербова гілка зацвіла У мене на столі, Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі, Як знак зеленої весни, Котра ще вдалині (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)