вдало
ВДА́ЛО (рідко УДА́ЛО).
Присл. до вда́лий.
Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (О. Донченко);
[Аркадій:] Він робив складні операції, правда, не завжди вдало (О. Корнійчук);
Побачила Мальва – застигли рибки .. Приглянулася пильніше – тож неживі вони, хтось так удало вирізьбив їх у мармурі (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)