вдало
ВДА́ЛО (рідко УДА́ЛО). Присл. до вда́лий.
Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (Донч., І, 1956, 483);
[Аркадій:] Він робив складні операції, правда, не завжди вдало (Корн., І, 1955, 131).
Словник української мови (СУМ-11)