Словник української мови у 20 томах

вдивляння

ВДИВЛЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. до вдивля́тися.

Голова, задерта назад, міцно влягалася на плечі, зрослася з ними назавжди від оцього напруженого вдивляння вгору, на склепіння (П. Загребельний);

Постійне напружене вдивляння у монітор спричиняє синдром сухого ока (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вдивляння — (удивляння), -я, с. Дія за знач. вдивлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови