вдивляння
ВДИВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. до вдивля́тися.
Голова, задерта назад, міцно влягалася на плечі, зрослася з ними назавжди від оцього напруженого вдивляння вгору, на склепіння (П. Загребельний);
Постійне напружене вдивляння у монітор спричиняє синдром сухого ока (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)