вдихуваний

ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до вди́хувати.

Вірус грипу із вдихуваним повiтрям потрапляє на слизову оболонку верхнiх дихальних шляхiв (з наук. літ.);

Людина вбирає із вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (з навч. літ.);

Тютюновий дим, вдихуваний курцем, при температурі 40–50 градусів спричиняє тріщини зубної емалі й розвиток карієсу (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вдихуваний — вди́хуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вдихуваний — -а, -е. Якого вдихають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдихуваний — ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до вди́хувати. Людина вбирає з вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (Шк. гігієна, 1954, 81).  Словник української мови в 11 томах