вдихуваний

ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до вди́хувати.

Людина вбирає з вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (Шк. гігієна, 1954, 81).

Значення в інших словниках

1. вдихуваний — вди́хуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вдихуваний — -а, -е. Якого вдихають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдихуваний — ВДИ́ХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вди́хувати. Вірус грипу із вдихуваним повiтрям потрапляє на слизову оболонку верхнiх дихальних шляхiв (з наук. літ.); Людина вбирає із вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах