вдумливий

ВДУ́МЛИВИЙ, а, е.

1. Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в суть чого-небудь.

Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка);

// У якому виражається серйозність, зосередженість.

Третій подорожній, закутаний у парусиновий плащ, .. дивився вдумливими сивими очима на широкий краєвид (М. Коцюбинський);

Це ще зовсім молода, трохи сухорлява жінка з вдумливим блідуватим обличчям і проникливим поглядом (Яків Баш).

2. Здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в суть питання; продуманий.

Свою працю, вдумливу, кревну, він, Дмитро, немарне [немарно] вкладав у чорну землю (М. Стельмах);

Дуже радів Іван Іванович, коли відповіді студентів були творчими, вдумливими, аналітичними, без догматизму (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. вдумливий — вду́мливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вдумливий — -а, -е. 1》 Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в сутність чого-небудь. || В якому виражається серйозність, зосередженість. 2》 Здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в сутність питання; продуманий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдумливий — див. поважний  Словник синонімів Вусика
4. вдумливий — СЕРЙО́ЗНИЙ (який вдумливо, розважливо ставиться до життя, справи і т. ін., не здатний до легковажності), ПОВА́ЖНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, ВДУ́МЛИВИЙ, РОЗВА́ЖЛИВИЙ, ПОВА́ЖЛИВИЙ рідко, ПОЗИТИ́ВНИЙ.  Словник синонімів української мови
5. вдумливий — ВДУ́МЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в суть чого-небудь. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах