вдумливий

ВДУ́МЛИВИЙ, а, е.

1. Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в суть чого-небудь.

Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Л. Укр., III, 1952, 664);

Щорс — підтягнутий, дисциплінований, вдумливий офіцер, що знає своє діло (Скл., Легенд. начдив, 1957, 19);

// В якому виражається серйозність, зосередженість.

Третій подорожній, закутаний у парусиновий плащ,.. дивився вдумливими сивими очима на широкий краєвид (Коцюб., І, 1955, 196);

Це ще зовсім молода, трохи сухорлява жінка з вдумливим блідуватим обличчям і проникливим поглядом (Баш, На землі.., 1957, 29).

2. Здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в суть питання; продуманий.

Парторганізація вдумливою розстановкою сил на робочих місцях створила умови для змагання між людьми (Вол., Самоцвіти, 1952, 184);

Головна, істотна риса російських радянських перекладачів Шевченка — це вдумлива і вірна передача непохитного революційного духу поета (Рильський, III, 1956, 104).

Значення в інших словниках

1. вдумливий — вду́мливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вдумливий — -а, -е. 1》 Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в сутність чого-небудь. || В якому виражається серйозність, зосередженість. 2》 Здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в сутність питання; продуманий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдумливий — ВДУ́МЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в суть чого-небудь. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка); // У якому виражається серйозність, зосередженість.  Словник української мови у 20 томах
4. вдумливий — див. поважний  Словник синонімів Вусика
5. вдумливий — СЕРЙО́ЗНИЙ (який вдумливо, розважливо ставиться до життя, справи і т. ін., не здатний до легковажності), ПОВА́ЖНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, ВДУ́МЛИВИЙ, РОЗВА́ЖЛИВИЙ, ПОВА́ЖЛИВИЙ рідко, ПОЗИТИ́ВНИЙ.  Словник синонімів української мови