вдумливо
ВДУ́МЛИВО. Присл. до вду́мливий.
Вдумливо і пильно дослухався він до кожного слова (Кучер, Дорога.., 1958, 120);
У кожного з них [учнів] формується характер, у кожного з них є риси, вдумливо прищеплені вчителем, школою (Донч., V, 1957, 295).
Словник української мови (СУМ-11)