вдягатися
ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВДЯГТИ́СЯ (УДЯГТИ́СЯ), ВДЯГНУ́ТИСЯ (УДЯГНУ́ТИСЯ), вдягну́ся, вдя́гнешся; мин. ч. вдя́гся, ла́ся, ло́ся і вдягну́вся, лася, лося; док.
Те саме, що одяга́тися.
– Добре. Ходімо. І Власов кинувся удягатись (Панас Мирний);
Текля допомагала Юрі вдягатися на кухні (Ю. Смолич);
[Командор:] А я прийшов до вашої господи, хотів спитати вас, в яке убрання ви маєте вдягтись для свого балу (Леся Українка);
– Та я... ось удягнутись побіжу (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)